Картоплярство України: виклики сезону та орієнтири на 2026 рік

Пропонуємо ознайомитися з коротким анотованим викладом інтерв’ю старшої наукової співробітниці Інституту картоплярства НААН Наталії Захарчук, у якому висвітлено актуальні тенденції ринку картоплі, вплив кліматичних змін, особливості селекції та ключові помилки у вирощуванні культури в умовах сезону 2026 року. Повний текст інтерв’ю доступний за посиланням: Читати інтерв’ю повністю

Останні роки стали показовими для розуміння динаміки ринку картоплі в Україні. Після неврожайного 2024 року, який спричинив суттєве зростання імпорту та цін, галузь у 2025 році отримала протилежний результат – значне збільшення виробництва завдяки розширенню площ і сприятливим погодним умовам. Це призвело до формування надлишкової пропозиції, що вже навесні 2026 року проявляється зниженням цін і накопиченням продукції у сховищах. У відповідь домогосподарства демонструють наміри скорочувати площі, що є природною реакцією на перевиробництво.

Імпорт картоплі, який зріс у попередній період, має чітко виражену структуру і не створює прямої конкуренції українському виробнику. Рання продукція надходить із південних країн, насіннєва – з провідних європейських центрів селекції, а частина продовольчої картоплі імпортується для балансування ринку. Такий розподіл підтверджує, що імпорт виконує радше компенсаторну функцію.

Одним із ключових викликів для галузі залишається зміна клімату. Картопля як культура помірного клімату гостро реагує на підвищення температур: уже за 25 °C рослини зазнають стресу, а подальше зростання температури може зупиняти їх розвиток. У цих умовах аграрії змушені адаптувати технології – від коригування строків садіння до впровадження зрошення, яке фактично стало обов’язковим елементом промислового виробництва. Паралельно триває селекційна робота зі створення сортів, стійких до посухи та температурних стресів, хоча такі розробки потребують тривалого часу.

Важливою особливістю української селекції є орієнтація на смакові якості, що вигідно відрізняє її від європейського підходу, де домінує технологічність і придатність до переробки. Серед сортів, створених в Інституті картоплярства НААН, популярністю користуються як надранні, так і середньостиглі та пізні форми, що поєднують урожайність, адаптивність і високі споживчі властивості.

Водночас значна частина проблем у виробництві пов’язана не з об’єктивними умовами, а з порушенням базових агротехнологій. Поширеною практикою залишається вирощування картоплі на одному й тому самому полі без дотримання сівозміни, що виснажує ґрунт і сприяє накопиченню хвороб. Не менш критичною є ситуація з насіннєвим матеріалом: дрібні бульби часто помилково вважаються «насіннєвими», хоча вони не проходять спеціалізованого оздоровлення. Це призводить до накопичення інфекцій, передусім вірусних, які можуть непомітно знижувати врожайність більш ніж удвічі – явище, відоме як виродження картоплі.

Якість продукції, що надходить на ринок, значною мірою залежить від дотримання технологій вирощування та умов зберігання. Порушення температурного режиму або закладання у сховища інфікованих партій спричиняє погіршення товарних показників. У воєнних умовах забезпечення належної інфраструктури зберігання стало складнішим, що також впливає на кінцеву якість.

Окремо слід враховувати вплив війни на структуру виробництва. Скорочення площ у домогосподарствах зумовлене не зміною традицій споживання, а об’єктивними чинниками – втратою територій, дефіцитом робочої сили та демографічними змінами. Попри це, картопля залишається базовою культурою для самозабезпечення.

Фітосанітарна ситуація у 2026 році має певні передумови до покращення – зокрема, очікується зниження чисельності колорадського жука через несприятливі умови перезимівлі. Водночас посилюється роль грибних хвороб, розвиток яких стимулюється зміною клімату.

Узагальнюючи, можна констатувати, що українське картоплярство перебуває на етапі адаптації до нових умов. Стійкість галузі залежатиме від здатності виробників впроваджувати сучасні технології, використовувати якісний насіннєвий матеріал і реагувати на кліматичні виклики, а також від подальшого розвитку наукових досліджень і селекції.

Повний текст інтерв’ю доступний за посиланням: Читати інтерв’ю повністю