Картоплярство: наукові пріоритети 2026

8 квітня 2026 року в Інституті картоплярства НААН відбулося засідання координаційно-методичної ради, присвячене розгляду та узгодженню робочих програм і календарних планів виконання завдань ПНД «Картоплярство» на 2026 рік.

У ході засідання було детально проаналізовано подані науковими установами програми досліджень, їх відповідність технічним завданням та актуальним викликам галузі. Особливу увагу приділено якості планування очікуваних результатів, структурі програм, а також коректності оформлення документації.

Інновації в оздоровленні картоплі

У рамках засідання заслухано наукову доповідь кандидата с.-г. наук О.В. Сідакової на тему: «Оптимізація процесу елімінації вірусів картоплі в культурі in vitro шляхом застосування сучасних противірусних засобів».

У доповіді висвітлено сучасні підходи до оздоровлення картоплі, зокрема:

• поєднання культури апікальних меристем із хіміотерапією як найбільш ефективного методу елімінації вірусів;

• використання антивірусних препаратів (рибавірин, альбувір, азельта) та їх вплив на регенерацію рослин;

• встановлення оптимальних концентрацій препаратів, за яких досягається максимальний оздоровчий ефект без пригнічення росту;

• підтвердження ефективності оздоровлення за допомогою імуноферментного аналізу та молекулярно-генетичних методів (ПЛР, ISSR, RAPD).

Зокрема, встановлено, що застосування препарату азельта сприяє суттєвому підвищенню регенераційної здатності рослин, тоді як оптимальна концентрація альбувіру (1 мл/л) забезпечує імуномодулюючий ефект. У результаті проведених досліджень отримано до 45,3% повністю оздоровлених ліній, що перевищує контрольні показники.

Окрему увагу приділено впровадженню сучасних молекулярних підходів до діагностики вірусів (PVY, PVM), які дозволяють ефективно контролювати якість оздоровленого матеріалу.

Висновки

За результатами засідання координаційно-методичної ради Інституту картоплярства НААН визначено необхідність доопрацювання поданих програм із урахуванням висловлених зауважень та забезпечення їх повної відповідності технічним завданням 2026 року.

Підкреслено, що ключовими пріоритетами наукових досліджень залишаються:

• створення конкурентоспроможного селекційного матеріалу;

• підвищення стійкості картоплі до біотичних і абіотичних факторів;

• впровадження біотехнологічних та молекулярних методів у селекційний процес;

• формування сучасних інформаційних баз даних як основи для ефективного управління селекційними ресурсами.

Проведене засідання стало важливим етапом координації наукових досліджень у галузі картоплярства та забезпечення їх результативності у 2026 році.